Тарифи на опалення: скільки українці заплатять за теплі батареї у 2021 році

У середині жовтня 2021 року в Україні стартував опалювальний сезон. Тарифи на тепло — найбільша стаття видатків населення в оплаті за житлово-комунальні послуги (ЖКП): на неї припадає близько 75% від усіх платежів. Портал Domik.ua з'ясував, до чого готуватися українцям в опалювальному сезоні 2021/2022 рр.

Про можливе підвищення тарифів цього сезону до 40-70% залежно від населеного пункту одноголосно заявляли Асоціація міст України, Асоціація «Укртеплокомуненерго», підприємства ТКЕ, Спілка споживачів комунальних послуг та ін. Для цього було кілька передумов. Для більшості теплопостачальних організацій газ є основною складовою тарифу на опалення та центральне гаряче водопостачання, його частка досягає 60-80%. Тариф, встановлений наприкінці 2018 — на початку 2019 рр., розраховувався з вартості газу 6-6,5 грн/куб, при тому, що за цей час ціни на світовому ринку зросли в рази. Так, 31 жовтня 2019 року на нідерландському хабі TTF вартість газу становила 10,23 євро/МВт•год. 5 жовтня 2021 року ціна досягла 162,125 євро за МВт•год, це близько 1978,27 доларів за тисячу кубометрів, а ціна на Українській енергетичній біржі перевищила 40 тис. грн за тисячу кубометрів.

Нагадаємо, що у травні в Україні відкрився ринок газу для підприємств теплової генерації. «Нафтогаз» припинив постачання тепловикам ресурсу за пільговою ціною, яку в попередні роки встановлював Кабінет Міністрів. Тарифи були збитковими для підприємств теплогенерації і вони накопичили борги, станом на серпень поточного року 46,5 млрд грн.

До того ж, раніше тариф розраховувався тепловиками, приймався рішенням органу місцевого самоврядування та затверджувався Національною комісією, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Але з липня 2021 року ці повноваження остаточно передали місцевим органам влади і вони заговорили про необхідність підняти вартість послуг. 

30 вересня поточного року Асоціація міст, Офіс Президента України, Кабінет Міністрів та НАК «Нафтогаз України» підписали меморандум, який передбачає фіксацію тарифів на тепло до кінця опалювального сезону. Це вже другий меморандум за останні дві зими. «Нафтогаз» продаватиме блакитне паливо теплокомуненерго за низькою ціною, щоб ті не підвищували тарифи. Так, згідно з документом ціна газу для виробництва тепла та гарячої води для населення складе 7,42 грн за кубометр, це ж стосується ОСББ та ЖБК. Центральна влада обіцяє надіслати до місцевих бюджетів додаткові кошти, що має компенсувати витрати.

Скільки платитимуть мешканці міст в опалювальному сезоні 2021/2022 рр.

Внаслідок підписаного у вересні меморандуму органи місцевої влади начебто пообіцяли не підвищувати тарифи для населення нинішнього опалювального сезону. Проте вже з початку жовтня їх почали переглядати практично у всіх містах та публікувати на офіційних сайтах розрахунки із підвищеними цінами.

Наприклад, у Запоріжжі з'явився проєкт рішення з тарифами на рівні 1831,77 грн/Гкал, при цьому для населення пообіцяли встановити ціни на рівні 1655,08 грн/Гкал. Цей тариф затвердили ще у грудні 2020 року та не застосовували, оскільки діяв минулий меморандум, за рахунок чого городяни сплачували 1481,07 грн/Гкал. Крім того, з 1 листопада 2021 року набувають чинності нові договори, тому запорожцям доведеться щомісяця протягом року вносити абонентську плату 28,02 грн за постачання теплової енергії. У Миколаєві у міськраді затвердили економічно обґрунтовані тарифи для ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» — 2 625 грн/Гкал, для ПрАТ «Миколаївська ТЕЦ» — 2 447 грн/Гкал. При цьому пообіцяли, що на практиці будуть застосовуватись тарифи у розмірі 1999 грн/Гкал та 1 873,39 грн/Гкал відповідно. Полтавців налякали підвищенням вартості на 47%: із 1600 до 2347 грн/Гкал з ПДВ. Тепловики та мери пояснюють таку гойдалку двома чинниками. По-перше, нові тарифи необхідні для визначення суми компенсації з держбюджету. По-друге, це підстрахування: якщо субвенцій не буде, їм не доведеться проходити тривалу процедуру узгодження, оскільки тарифи вже затверджені.

Київ. 19 жовтня Київська міська державна адміністрація (КМДА) опублікувала рішення із новими тарифами для КП «Київтеплоенерго». Згідно з документом, тариф на теплову енергію для населення встановлено на рівні 2381,54 грн за 1 Гкал з ПДВ. Це на 47,7% більше, ніж тариф, який діяв до того (1 616,48 грн за 1 Гкал). Проте чиновники поспішили запевнити, що ціни для населення на початку опалювального сезону 2021/2022 рр. залишаться без змін. Натомість тепло майже вдвічі подорожчало для комерційних та бюджетних установ. Нагадаємо, що мешканців столиці обслуговують два підприємства — КП «Київтеплоенерго» та ТОВ «Євро-реконструкція» (Дарницька ТЕЦ).

Тарифи на централізоване опалення у Києві у жовтні 2021 року

У Дніпрі міськрада підрахувала, що новий тариф має становити для мешканців, яких обслуговує КП «Теплоенерго», 1786,83 грн/Гкал без ПДВ (чинний — 1741,32 грн/Гкал). Для КП «Коменергосервіс» — 1765 грн за 1 Гкал без ПДВ (діючий — 1427,75 грн/Гкал). Поки що тариф для дніпрян залишиться незмінним.

Одеса. За попередніми підрахунками департаменту комунального господарства Одеської мерії вартість 1 Гкал має становити 2135 грн, що приблизно на 18% більше, ніж тариф, що діє з грудня 2020 року, у 1813,94 грн/Гкал з ПДВ. Рішення про підвищення прийматимуть пізніше.

Харків. Чинний тариф для населення КП «Харківські теплові мережі» — 1 457,06 грн/Гкал без ПДВ. Місцева влада обіцяє, що тарифи на тепло та гарячу воду у Харкові не зміняться і залишаться на рівні минулого опалювального сезону.

Львів. 19 жовтня ЛМКП «Львівтеплоенерго» опублікував повідомлення про намір переглянути тарифи. Проте львівська міська рада запевнила, що для населення вони не зміняться.

Тарифи на централізоване опалення у Львові у жовтні 2021 року

Що таке двоставковий тариф та послуга з постачання теплової енергії

Одноставкові тарифи — це вартість 1 Гкал у формі грошового вираження планових економічних витрат на виробництво, транспортування, постачання. Тариф не ділиться на умовно-змінну або умовно-постійну частину його складових витрат.

Двоставковий тариф — це тариф на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, що складається з двох частин (ставок):

• річної абонентської плати (вартості обслуговування одиниці теплового навантаження об'єкта теплоспоживання), що компенсує умовно-постійну частину тарифу;
• вартості одиниці реалізованої теплової енергії, послуг із централізованого опалення та постачання гарячої води, яка компенсує умовно-змінну частину тарифу.

Тобто за теплоносій споживачі платять лише в опалювальний період. Але при цьому витрати на утримання, ремонт та модернізацію тепломереж діляться на весь рік та оплачуються навіть у той період, коли батареї холодні. Граничний розмір абонентської плати визначає Кабмін.

Такий механізм було впроваджено рішенням уряду у 2020 році постановою «Про внесення змін до порядку розрахунку середньозважених тарифів на теплову енергію, вироблену з використанням природного газу, для потреб населення, установ та організацій, які фінансуються з державного чи місцевого бюджету, її транспортування та постачання». У пояснювальній записці до документа наголошується, що підприємства у сфері теплоенергетики мають право формувати одноставкові або двоставкові тарифи на теплову енергію.

Нагадаємо також, що з 1 травня 2019 року введено в дію Закон України від 2017 року «Про житлово-комунальні послуги». Документом встановлено нову класифікацію ЖКП, змінено підходи до формування тарифів та нарахування плати споживачам. Встановлено нову систему взаємовідносин, що виникають у процесі надання та споживання цих послуг. Наприклад, договори можуть затверджуватись окремо для різних моделей організації договірних відносин (колективний, індивідуальний, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем). А також для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного/житлового будинку), колективний споживач).

Так тариф на послугу з постачання теплової енергії застосовується виконавцем після укладання зі споживачами договорів відповідно до обраної співвласниками багатоквартирних будинків моделі організації договірних відносин. Вона матиме іншу методику розподілу обсягів тепла всередині будинку.

Для порівняння, нижче наводимо дані про тарифи на послуги для населення базових підприємств станом на серпень 2021 року, згідно з інформацією, опублікованою на сайті Міністерства розвитку громад та територій України. 

Щоб отримати можливість вести облік тепла у будинку за новою методикою, законом передбачено укладання нового договору. Договори можуть укладатися відповідно до типових або зразкових договорів, затверджених Кабміном або іншими уповноваженими держорганами. 1 жовтня 2021 року набули чинності постанови Кабміну № 1022 та 1023 — для тих, хто не обрав жодну із форм договору з виконавцем, запроваджено публічний договір приєднання. Публічні договори приєднання з індивідуальними споживачами у багатоквартирному будинку вважаються укладеними, якщо протягом 30-ти днів із дня опублікування їхніх текстів на сайті органу місцевого самоврядування або виконавця послуг, співвласники багатоквартирного будинку не уклали іншого договору з виконавцем комунальних послуг. Для переходу на нові договори чинним споживачам не потрібно надавати жодної додаткової інформації або робити щось іще. 

Як розрахувати вартість опалення

Обсяг спожитого тепла розраховується одним із трьох способів:

• за показниками загальнобудинкового приладу обліку;
• за показниками індивідуального приладу обліку;
• згідно з нормами споживання (якщо лічильник відсутній).

Як розрахувати вартість опалення за загальнобудинковим лічильником

Якщо на вводі до багатоквартирного будинку встановлено лічильник, розрахунок здійснюється шляхом ділення показань приладу обліку на загальну житлову площу будівлі. Після цього показання використаної теплової енергії квадратного метра потрібно помножити на площу конкретної квартири. Отримане число — це обсяг спожитого тепла для кожного житла. Далі його треба помножити на тариф.

Приклад розрахунку для Києва. Припустимо, опалювальна площа будинку складає 4822 кв. За місяць для обігріву квартир мешканці використали 119,14 Гкал. Тариф у столиці станом на жовтень 2021 року для споживачів КП «Київтеплоенерго» за наявності квартирного чи будинкового приладу обліку становить 1654,41 грн/Гкал із ПДВ. Виходячи з цих даних, можемо підрахувати, скільки доведеться сплатити за місяць власнику квартири площею 65 кв. м:

119,14 Гкал / 4822 кв. м = 0,0247 Гкал/кв. м;

0,0247 Гкал/кв. м * 65 кв. м = 1,606 Гкал;

1,606 Гкал * 1654,41 грн/Гкал = 2657 грн. 

Отже, теплі батареї для мешканців квартири площею 65 кв. м даного будинку коштуватимуть 2657 грн за місяць.

Згідно із Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабміну № 630, у разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії споживач оплачує послуги згідно з їхніми показаннями пропорційно площі квартири, яка опалюється за умови здійснення власником, балансоутримувачем будинку або виконавцем заходів з утеплення місць загального користування (МЗК) будинку. У разі нездійснення таких заходів споживач не сплачує за опалення МЗК будинку.

Як розрахувати вартість опалення, якщо є індивідуальний лічильник

У разі наявності квартирного лічильника, кількість тепла розраховується за його показниками шляхом множення спожитого обсягу тепла на вартість гігакалорії.

Приклад розрахунку для Києва. Припустимо, людина придбала квартиру площею 65 кв. м у столичній новобудові, де забудовник уже встановив поквартирні прилади обліку. За один із зимових місяців «набігло» 1,15 Гкал:

 1654,41 грн/Гкал * 1,15 Гкал = 1486,60 грн = 1903 грн.

Так сплатити власнику квартири площею 65 кв. м у ЖК з індивідуальними приладами обліку за квитанцією доведеться 1903 грн на місяць.

У правилах № 630 сказано, що споживачі, які встановили у квартирі багатоквартирного будинку індивідуальні (автономні) системи опалення, квартирні прилади обліку теплової енергії оплачують послуги централізованого опалення МЗК відповідно до методики, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань ЖКГ.  

Як розраховується оплата опалення за площею (без лічильників)

Відповідно до правил № 630, розмір щомісячної плати (П) за послугу централізованого опалення для фізичних осіб у разі відсутності у квартирі та на вході у багатоквартирний будинок лічильника теплової енергії за розрахунковий період протягом опалювального сезону у разі застосування одноставкового тарифу визначається виконавцем за такою формулою:

П = одноставковий тариф * площа квартири * коефіцієнт відхилення фактичної температури від нормативної * кількість днів надання послуги / кількість днів на місяць.

Приклад розрахунку вартості опалення у багатоквартирному будинку, не обладнаному лічильником тепла, наведений на сайті КП «Київтеплоенерго». Нормативний тариф минулого опалювального сезону був 38,5 грн кв. м. Він коригується залежно від розрахованого температурного коефіцієнта. Таким чином, за середньомісячної температури +3,8 градуса за Цельсієм у листопаді 2020 року опалення коштувало 30,14 грн/кв. м. У грудні 2020 року за середньомісячної температури –0,6 градусів за Цельсієм — 39,48 грн/кв. м. У середньому через зниження температури у грудні опалення було дорожче на 32%, ніж у листопаді. Наприклад, у квартирі на Костанайській, 2 з опалювальною площею 46 кв. м вартість опалення у листопаді була 1389 грн, а у грудні — 1820 грн.

У випадку двоставкового тарифу розмір щомісячної плати визначається виконавцем як сума плати, розрахована виходячи з умовно-постійної частини тарифу (щомісячно протягом року) та умовно-змінної частини тарифу (щомісячно протягом опалювального сезону). Плата, розрахована виходячи з умовно-змінної частини, визначається за такою ж формулою, аналогічною з одноставковим тарифом.

Розрахунок плати за МЗК та допоміжні приміщення

Нарахування оплати за опалення МЗК та допоміжних приміщень — це ще складніше питання. У зв'язку з набранням чинності законом «Про житлово-комунальні послуги» слід враховувати ще один нюанс. До 2019 року діяла методика розрахунку кількості тепла, спожитого на опалення МЗК багатоквартирних будинків, та визначення плати за їхнє опалення № 359, затверджена наказом Мінбуду України у 2006 році. З 2019 року діє методика розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг № 315, яку затверджено наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України у 2018 році. Але її термін набрання чинності був відкладений до моменту введення в дію перехідних положень Закону України про ЖКП та переведення споживачів на нові договірні моделі та послуги.

28 жовтня 2021 року у Мінрегіоні повідомили, що готують проєкт змін до методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг. Зокрема чиновники обговорюють новий метод визначення обсягу витрати тепла на опалення МЗК, розрахунок максимальної частки споживання теплової енергії в опалювальному приміщенні без приладу обліку, скасування коефіцієнтів, які застосовувалися під час  розподілу обсягів спожитої теплової енергії у будівлі до приміщення, не оснащеного вузлом розподільного обліку.

Порівняння вартості опалення: вигідніше з лічильником чи без

Згідно із даними КП «Київтеплоенерго», компанія обслуговувала минулого опалювального сезону 9,5 тис. будинків. З них 90% були із встановленими прибудинковими приладами обліку, тобто мешканці платили за фактично спожите тепло. У компанії підрахували, що у зимові місяці для цих споживачів квадратний метр опалювальної площі обходився від 32,74 до 34,79 грн.

Нагадаємо, що нормативний тариф для будівель без лічильника становив минулого опалювального сезону також 38,5 грн/кв. м. Але з урахуванням температурного коефіцієнта, наприклад, у грудні 2020 року мешканці будинків, не обладнаних приладами обліку, платили за квадратний метр опалювальної площі 39,48 грн, тобто на 6,74 грн/кв. м більше, ніж резиденти будівель із лічильниками.

Як дізнатися, скільки тепла споживає будинок

Мешканці Києва можуть дізнатися, наскільки енергоефективний їхній будинок на спеціальному онлайн-ресурсі TEPLO.ORG.UA. Це громадський проєкт, створений за підтримки Київської міської ради. Сервіс надає інформацію про обсяги та структуру споживання тепла будинком у опалювальний сезон, встановлені прилади обліку, площу, що опалюється, постачальника тепла тощо. У тому числі доступні дані про те, скільки обходився квадратний метр кожного місяця.

Як сплатити за опалення онлайн

Мешканці столиці можуть сплатити рахунки за опалення дистанційно, скориставшись такими ресурсами:

• особистим кабінетом «Київтеплоенерго» та Центру комунального сервісу (ЦКС);
• QR-кодом на рахунку;
• мобільним додатком «Комуналка» (завантажити можна на App store та Google Play);
• платіжними онлайн-системами.

За допомогою особистого кабінету та QR-кодів власники «Картки киянина» можуть сплатити опалення у Києві без комісії.

Як розрахувати ціну за опалення квартири онлайн

У 2019 році про створення онлайн-калькулятора для обчислення справедливої ціни на тепло та гарячу воду заявили у Міністерстві юстиції. Однак на даний момент посилання на нього не активне.

Деякі інтернет-ресурси розміщують на своїх сторінках калькулятор вартості опалення. Наприклад, Bankchart.com пропонує скористатися їхніми калькуляторами комунальних платежів, де можна в тому числі онлайн розрахувати вартість опалення у приватному будинку чи квартирі у різних містах.

Калькулятори опалення будинку є також на сайтах багатьох компаній, які займаються виробництвом та встановленням котлів, теплових пунктів, радіаторів опалення та іншого обладнання. Можна навіть порівняти витрати та вартість різних видів енергоносіїв. Наприклад, що вигідніше для приватного будинку: центральне опалення, газовий котел, електроенергія або альтернативні види палива (пелети, брикети, дизель, вугілля та ін.).

Наприклад, використовуючи онлайн калькулятор розрахунку вартості опалення на сайті PelletsHome подивимося, чим вигідніше опалювати будинок площею 120 кв. м. Припустимо, висота стелі 3 м, вона добре утеплена і нам потрібно протягом 187 днів опалювального періоду зберігати температуру в приміщенні на рівні 22 °С.

Як видно з розрахунку, найдорожче обійдеться опалювати будинок за допомогою дизельного палива. Вигідніше використовувати пелети, брикети та дрова. Звернемо увагу на те, що це приблизні дані. Крім того, слід врахувати зацікавленість таких компаній у вигідному позиціонуванні свого продукту. Розрахунки інших сайтів можуть відрізнятися.

Що таке авансовий платіж

Цього року тепловики почали запроваджувати у квитанціях за опалення так званий авансовий (рекомендований) платіж. Споживачі за бажанням можуть на вибір сплачувати заздалегідь рекомендовані суми за послуги, зменшивши таким чином фінансове навантаження на родинний  бюджет взимку. Тепловикам це дало змогу акумулювати кошти, щоб закупити природний газ для стабільного проходження опалювального сезону. Суми, зазначені у квитанціях, — лише рекомендовані. За їхню несплату не буде застосовано жодних санкцій. Наприклад, кияни отримують такі платіжки з літа.

«Ми запроваджуємо механізм рекомендованого авансового платежу, щоб зменшити обсяги нарахувань для людей взимку. Сума рекомендованого платежу визначається на основі прогнозованого обсягу споживання у визначеному розрахунковому періоді. Це близько 10 грн/кв. м опалювальної площі. Авансовий платіж відображатиметься в особових рахунках клієнтів як переплата. Тобто фактично кияни платять наперед і гарантовано менше платитимуть узимку», — пояснив директор СП «Енергозбут» КП «Київтеплоенерго» Костянтин Лопатін.

Коли можна не платити за холодні батареї

Стандарти надання комунальної послуги прописані у постанові Кабінету Міністрів № 630. Розміри знижок на тепло та методика зниження вартості за недотримання правил надання послуг теплопостачання затверджено постановою № 151. Компанія, яка постачає комунальну послугу, має зменшити її вартість, якщо якість не відповідає затвердженій.

Перерахунок за центральне опалення проводиться, якщо немає прибудинкових та поквартирних лічильників у таких випадках:

• надання послуг почалося пізніше встановленого терміну, тобто не більше 3-х діб із моменту встановлення середньодобової температури 8 ˚С, або якщо опалювальний сезон закінчився достроково;
• перерва у наданні послуг, що перевищує допустимий термін — 12 годин на добу один раз на місяць;
• невідповідність фактичної температури у житлових приміщеннях до нормативної.

Нормативна температура повітря в житлових приміщеннях у разі їхнього  утеплення +18˚С, в кутових кімнатах +20˚С. За кожний градус відхилення плата за опалення зменшується на 5% за кожний градус нижче за норму протягом усього терміну, коли послуга надавалася неякісно. Допустимий термін відхилення — 12 годин на добу один раз на місяць. При температурі в житлових приміщеннях нижче 12˚С (у кутових кімнатах — нижче 14˚С) плата за централізоване опалення не стягується.

Здійснювати перерахунки — це обов'язок виконавця. За умов відсутності чи незадовільної якості послуг з опалення перерахунки здійснюються саме за послуги опалення незалежно від причин та  особи, яка є винною. Перерахунок за незадовільну якість послуг з утримання внутрішньобудинкових мереж у складі послуги утримання будинків, споруд та прибудинкових територій може здійснюватися окремо (якщо є такі підстави), але не може бути причиною відмови у перерахунку за послуги з опалення.

У разі порушення виконавцем умов договору, споживач має право викликати його представника для складання акту-претензії, у якому зазначаються терміни, порушення та ін. Перерахунок здійснюється  наступного місяця після розрахункового, не враховуючи факт наявності у споживача заборгованості. Якщо виконавець ігнорує прохання, експерти радять діяти самостійно. Слід запросити двох сусідів, які зможуть засвідчити, що справді у квартирі холодно через батареї. Необхідно самостійно скласти акт у довільній формі, заручившися підписами свідків. Після цього можна подавати позов про захист прав споживача та домогтися перерахунку за опалення.

Що загрожує за несплату комунальних послуг

За даними Державної служби статистики, на кінець серпня 2021 року заборгованість населення за постачання теплової енергії та гарячої води становила 19,5 млрд грн.

Як заявили у КП «Київтеплоенерго», 5% киян системно не сплачують за тепло. До речі, навесні до ТОП-10 найбільших боржників потрапили власники житла у центрі Києва площею понад 200 кв. м.

До злісних боржників можуть застосувати такі санкції:

• позбавлення субсидій;
• примусове стягнення у судовому порядку суми основного боргу та штрафних санкцій (інфляційної складової боргу, 3% річних, пеню та витрати судового збору). Щоправда, АМКУ на початку осені порушила справу за фактом нарахування КП «Київтеплоенерго» 3% річних та інфляційних втрат на суму боргу за опалення та гарячу воду. Адже законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» на період дії карантину та протягом 30-ти днів із дня його скасування, заборонено нарахування та стягнення штрафів і пені за несвоєчасну сплату ЖКП;
• за несплату ЖКП за рішенням суду може бути накладено арешт на суму боргу на банківських рахунках (у тому числі на зарплати та пенсійні картки для виплат), рухоме та нерухоме майно неплатників, їх можуть внести до Єдиного реєстру боржників України та заборонити виїзд за кордон. Якщо борг не сплатити, відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», стягнення заборгованості відбувається насамперед за рахунок коштів боржника, інших цінностей, банківських рахунків та ін. Але якщо іншого майна немає, а сума заборгованості перевищує 20 мінімальних заробітних плат (на даний момент це 120 000 грн), державний (приватний) виконавець має право накласти на єдине житло такого боржника арешт та надалі його реалізувати;
• крім того, попереджають у компанії «Євро-реконструкція», 20 серпня 2021 року набрав чинності закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедури приєднання до електричних мереж», яким скасовано заборону на припинення/зупинення надання ЖКП у разі їх несплати чи оплати не в повному обсязі. Виняток — регіони з «червоним» рівнем епідеміологічної небезпеки.

Як реструктуризувати борги

Тим, хто з якоїсь причини заборгував за опалення та бажає вирішити проблему мирним шляхом, рекомендують погасити заборгованість або укласти договір про реструктуризацію з енергозбутом. КП «Київтеплоенерго» пропонує навіть реструктуризувати борг онлайн. 

Спосіб № 1. Звернутися до Центру комунального сервісу через месенджер у Facebook (https://www.facebook.com/cks.com.ua) чи Skype (https://bit.ly/3oYWw2l) та надіслати фото або скан-копії:

• паспорта/ID-картки;
• довідки про присвоєння ІПН;
• правовстановлюючого документа на квартиру або витягу з державного реєстру прав на нерухоме майно;
• довіреності (якщо договір укладатиме уповноважена особа).

Спосіб № 2. Залишити електронну заявку на сайті ЦКС за посиланням: https://tinyurl.com/scxoo6m5.

Спосіб № 3. Звернутись із листом за адресою СП «Енергозбут» КП «Київтеплоенерго» (вул. Жилянська, 83/53).

Спосіб № 4. Записатись на прийом до найближчого відділення ЦКС. 

Запис через електронну чергу на: https://cks.com.ua/equery. Відвідування в умовах «червоної зони» можливе за наявності ПЛР-тесту (строком дії 72 години) або сертифікату про вакцинацію.

Нагадаємо, що ті, хто опинився у скрутному фінансовому становищі, можуть оформити субсидію. Деякі категорії українців також мають право на пільги на оплату ЖКП  від 25 до 100% вартості.

Читайте також: Пільги та субсидії на комунальні послуги в Україні: хто може їх отримати і як оформити

Проблемні моменти

Як мешканці платять за тепло, якщо не всі квартири оснащені приладами обліку

Відповідно до правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів № 630, у разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії у багатоквартирному будинку, де окремі або всі квартири обладнані квартирними засобами обліку теплової енергії, споживачі, які не мають лічильників та які не передали виконавцю показання, оплачують таку послугу за показаннями будинкового засобу обліку теплової енергії пропорційно площі квартири, що опалювалась, не враховуючи витрати теплової енергії виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку. А також сумарних витрат тепла за показаннями усіх квартирних засобів обліку. У пункті 28 сказано також, що споживачі, які встановили у квартирі багатоквартирного будинку індивідуальні (автономні) системи опалення, квартирні засоби обліку теплової енергії, оплачують послуги з централізованого опалення МЗК будинку відповідно до методики, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань ЖКГ. 

Нагадаємо, що у червні 2021 року Антимонопольний комітет України (АМКУ) зобов'язав КП «Київтеплоенерго» змінити методику нарахувань за опалення МЗК для будинків, частково обладнаних квартирними лічильниками тепла, а також відкоригувати нарахування за опалення минулого опалювального сезону для власників квартир у таких будинках. На думку АМКУ, КП «Київтеплоенерго» при здійсненні нарахувань за спожиті послуги мало керуватися методикою розрахунку кількості тепла, спожитого на опалення МЗК багатоквартирних будинків, та визначення плати за їхнє опалення (методика № 359) для договорів, укладених до 1 травня 2019 року, тобто до набрання чинності законом «Про житлово-комунальні послуги». А для нових договорів, укладених пізніше, — новою методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у приміщенні комунальних послуг (методика № 315). Наприклад, за методикою № 315 у житловому будинку на вул. Мишуги, 2 відсоток МЗК від загального обсягу спожитого тепла будинком був 10%, а за методикою № 359 обсяг витрат на МЗК становив майже 20% від загального обсягу спожитого тепла будинком. Таким чином, обсяг витрат на опалення МЗК збільшився, але зменшився обсяг теплової енергії на потреби опалення квартир без лічильників. Загалом КП провів перерозподіл для 1,3 тис. житлових будинків столиці, тому влітку багато киян отримали платіжки з боргами за опалення у кілька тисяч гривень.

Чи потрібно платити за опалення, якщо у квартирі ніхто не живе

У пункті 6 частини 1 статті 7 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» вказується, що споживач має право на несплату вартості комунальних послуг (крім поставок теплової енергії) у разі їхнього невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об'єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30-ти календарних днів, за умов документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг. У багатоквартирному будинку власники житла зобов'язані платити за опалення свого житла і за обігрів МЗК. Нарахування можна знизити у першому випадку, якщо встановити у квартирі лічильник та регулятори на радіатори опалення.

Чи потрібно платити за опалення якщо у квартирі з індивідуальними лічильниками та регульованими батареями перекрити постачання тепла

Якийсь мінімальний платіж за опалення квартири можуть нарахувати, навіть якщо власник повністю перекриє вентиль на батареях. Справа в тому, що Методика розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг (№ 315) визначає вимоги щодо мінімального споживання теплової енергії. Для споживачів, приміщення яких оснащені вузлами розподільного обліку (індивідуальні лічильники), розподілене питоме споживання теплової енергії в розрахунку на 1 кв. м не може бути нижчим, ніж мінімальна питома частку споживання теплової енергії. Цією часткою перевіряють дотримання теплового режиму протягом опалювального періоду, у який не допускається зниження температури повітря більш ніж на 4°C нормативної температури внутрішнього повітря. Якщо приміщення за даними лічильника використовувало менший обсяг тепла, ніж мінімальна частина середнього питомого споживання, у такому разі відбувається донарахування. Таким чином тепловики запобігають спробам недобросовісних споживачів обігріватися за рахунок сусідів, МЗК та допоміжних приміщень. Крім того, якщо температура взимку в будівлі буде нижчою за норму, це призведе до утворення грибків, плісняви ​​та псування стін.

Якщо пояснювати просто, то беруться показники лічильника на вході в будівлю, діляться на загальну площу, на приміщення з лічильниками і без, потім виводиться частка якоїсь кількості гігакалорій на квадратний метр. Мінімальна частка середнього питомого споживання теплової енергії дорівнює 50% середнього питомого споживання теплової енергії на опалення. Таким чином, навіть якщо індивідуальний лічильник у квартирі показав 0, але інші приміщення в середньому використовували за місяць 1,5 Гкал, то власнику нарахують 0,75 Гкал плюс абонплата за обслуговування тепломереж. 

Обговорити тарифи та старт опалювального сезону можна на форумі Тарифи на гарячу воду та опалення.

Висновки

Влітку керівники українських міст та тепловики говорили про необхідність підвищення тарифів на 40 –70%. Але підписаний у вересні меморандум між центральною, місцевою владою та НАК «Нафтогаз» дозволив розпочати опалювальний сезон із цінниками на рівні минулого року. Серед п'ятірки найбільших міст найдорожче обійдеться централізоване опалення мешканцям будинків, обладнаних лічильниками у Києві, найдешевше — в Одесі. Найвищі тарифи для резидентів будівель без приладів обліку встановили у Дніпрі — 43,8 грн/кв. м. Тоді як одеситам у таких самих будинках доведеться платити 30,76 грн/кв. м. Для споживачів, які вже уклали нові договори «про надання комунальних послуг» 1 Гкал у Львові коштуватиме 1363,44 грн, в Одесі — 1813,94 грн. Однак такі цінники, попереджають керівники міст, діятимуть лише доти, доки держава виділяє дотації, а «Нафтогаз» продає блакитне паливо для потреб населення за пільговою ціною.

Інформаційно-аналітичний відділ Domik.ua

© domik.ua, 2021