Органи місцевого самоврядування зможуть без суду заходити на об'єкти і зносити їх — Олена Шуляк

Як стало відомо порталу Domik.ua, 1 липня 2021 року Верховна Рада на позачерговому засіданні прийняла у першому читанні законопроєкти про реформування сфери містобудівної діяльності (№ 5655) та  про внесення змін до Бюджетного кодексу щодо зарахування окремих адміністративних зборів за державну реєстрацію у сфері містобудівної діяльності (№ 5656). 

Представляючи документи, одна із його авторок, заступник голови комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк зазначила, що нововведення матимуть колосальний вплив на розвиток будівельної галузі. 

«Всі учасники будівельного процесу, вся проєктна документація, всі вихідні дані тепер будуть внесені до Єдиної електронної державної системи в сфері будівництва. І кожен учасник будівельного процесу, який буде працювати з документами, обов'язково в цій системі залишить свій електронний слід. Завжди можна буде відслідкувати, хто видав документи, хто їх підписав, і після цього нестиме  відповідальність. Органи місцевого самоврядування отримають дуже широкі та жорсткі повноваження щодо реагування на незаконне самочинне будівництво. Для того, щоб знести те, що будується з порушенням законодавства та цільового використання земельної ділянки чи містобудівних умов і обмежень, органи місцевого самоврядування зможуть без суду заходити на такі об'єкти і зносити їх», — заявила Олена Шуляк.

Читайте також: Мітинг постраждалих інвесторів недобудов: чого вимагали та що отримали

«Понад рік важкої спільної роботи і ми наблизили реформу містобудування до фінішної прямої. Це один із вирішальних кроків на шляху до подолання корупції у сфері архітектурно-будівельного контролю. Законопроєкти запроваджують інновації, надають дієві інструменти для автоматизації процесів, а також нівелюють корупційну складову всієї сфери», — висловився щодо прийнятих документів  міністр розвитку громад та територій України Олексій Чернишов на власній сторінці у мережі Фейсбук.

Очільник Мінрегіону також опублікував основні переваги реформи:

• цифровізація процесів та реєстраційних процедур у будівництві, paperless і мінімум документообігу між суб’єктами;
• розмежування містобудівного контролю та державного містобудівного нагляду;
• посилення ролі органів місцевого самоврядування, розширені повноваження за контролем самочинного будівництва;
• автоматичне прийняття в експлуатацію об’єктів будівництва. Все, що потрібно — це відсутність порушень у реєстрі будівельної діяльності та акт готовності об’єкта до експлуатації (з підписами відповідальних виконавців та уповноваженого державного містобудівного контролю);
• комплексна реформа архбудконтролю та системи надання адміністративних послуг із державної реєстрації у сфері містобудівної діяльності.

Читайте також: Законопроєкт про захист інвестора розширює його права без конкретних механізмів

«Кращий подарунок до дня архітектора... Завдяки прийняттю законопроєкту спроститься реєстрація прав на виконання підготовчих і будівельних робіт. Буде переглянуто систему містобудівного контролю. Відбудеться розмежування повноважень органів державної влади, органів місцевого самоврядування та юридичних осіб. Більшість повноважень теперішньої ДАБІ будуть передані приватним організаціям. Це неповний перелік позитивних змін, що дерегулюють галузь і стануть мотивацією для розвитку будівельного ринку. Це великий прорив в трансформації української будівельної сфери в прозорий і якісний механізм», — прокоментував рішення парламентарів президент Конфедерації будівельників України Лев Парцхаладзе на своїй сторінці у мережі Фейсбук.   

У пояснювальній записці до законопроєкту № 5655 наведені такі основні положення, що містить документ: 

• врегульовуються питання внесення проєктної документації до Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва;
• розширюється перелік інформації, яка перевіряється під час експертизи проєктної документації. Наприклад, відповідність намірів забудови цільовому призначенню земельної ділянки чи наявність у об’єкта статусу пам’ятки культурної спадщини;
• експертні організації підлягатимуть реєстрації та обов’язковому страхуванню цивільно-правової відповідальності;
• автоматичне внесення запису про державну реєстрацію до Реєстру будівельної діяльності програмними засобами електронної системи чи державним реєстратором. Розширюється перелік адміністративних послуг, пов’язаний з отриманням права на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію, які надаються автоматично з використанням електронної системи. Одночасно скасовується отримання документів дозвільного характеру на право будівництва та прийняття в експлуатацію завершених об’єктів;
• державну реєстрацію зможуть також здійснювати нотаріуси, відповідальні посадові особи сільської, селищної або міської рад;
• для притягнення до відповідальності об’єктів нагляду утворюється Містобудівна палата;
• з метою запобігання самочинному будівництву здійснюватиметься моніторинг забудови відповідальними виконавчими органами сільських, селищних, міських рад або уповноваженим центральним органом, якщо місцева влада не створила структуру, що здійснює контроль та ін.

Не обходиться і без критики. Розробникам, зокрема, дорікають, що нововведення дозволить забудовникам, використовуючи прогалини у законодавстві, будувати все, що заманеться. 

«Те, що автори законопроєкту «продають» всім як велику реформу і перемогу над корупцією ще додатково є перемогою лобізму забудовників, узаконеними корупційними схемами і концентрацією влади в державі. Прийняті законотворчі норми фактично знищують професію архітектора як таку. Якщо раніше за умовчанням авторство належало архітектору — автору проєкту, то зараз всі права у замовника, читай забудовника. Забудовнику надано виключне право змінювати архітектора хоч сто разів на одному об’єкті, вносити зміни в проєктну документацію самостійно без жодних погоджень із автором проєкту. Знаєте хто тепер буде здійснювати містобудівний контроль над забудовниками? Найняті ними ж ФОПи за контрактом», — прокоментувала  ініціативу народних обранців заступник голови Архітектурної палати національної спілки архітекторів України Анна Кирій. 

Наступним етапом реформи, зазначила Олена Шуляк, буде третій законопроєкт, що стосується підвищеної  кримінальної, майнової та адміністративної відповідальності для всіх учасників будівельного процесу. На його реєстрацію депутати очікують у липні поточного року.

За підрахунками різних профільних організацій, в Україні налічується близько 200 тис. інвесторів, які  постраждали від недобросовісних забудовників. Ознайомитися із переліком новобудов, що зводяться із порушенням чинного законодавства, або із затримками будівельних робіт, можна на форумах Проблемне будівництво та Довгобуди Києва і області. 

Читайте також: Суд зобов'язав КМДА виплатити інвестору ЖК «Деміївський квартал» компенсацію за моральні страждання

Інформаційно-аналітичний відділ Domik.ua

© domik.ua, 2021