У Кiнаха квартира з видом на старий Ботсад

Напевно, за рахунок такої економії політика на шкарпетках і можна створити відповідну квартиру в Києві з двома гардеробними.

 

"Тут", тобто в Києві, за словами дружини Кінаха Марини, - престиж, який вона створювала близько року з допомогою своєї подруги - дизайнера Світлани Батіної.

 

"В результаті вийшло, що сучасна класика стала для нас найзручнішою "домашньою формою життя", - каже вона журналу "Ева".

 

З огляду на кардинальну протилежність характерів Анатолій Кирилович не з усіма пропозиціями погоджувався.

 

"Так було, наприклад, із прихожою – з мозаїчною підлогою", - каже Марина, додаючи, що така ідея нагадувала її чоловіку басейн. Втім, дизайнер змогла його переконати.

 

Марина Володимирівна відзначає, що меблі в квартирі зроблені руками ірпінських майстрів-художників по дереву і згадує, як Софійка видряпала цвяшком на туалетному столику слово "Тато".

 

Втім, квартиру наповняють не тільки нові речі, але навпаки, кожна річ, що з'являлася в домі, обов'язково з кимсь або з чимось пов'язана.

 

Своїм найулюбленішим місцем у будинку Марина Кінах називає спальню: "Тут є моя найулюбленіша картина, а ще тому, що з висоти одинадцятого поверху – надзвичайно красивий, приголомшливий вид на Київ, вулицю Льва Толстого, Ботанічний сад".

 

Хоча Марина Володимирівна зізнається, що в неї не часто виходить посидіти на балконі, але якщо виходить – вона обожнює зварити собі каву, надягти тепленький халат, вийти на балкон і посидіти, нікуди не кваплячись, подивитися навколо, помилуватися.

 

В Анатолія Кінаха "найдушевніший куточок" і в київській квартирі, і в Конча-Заспі – вітальня, де в нього увесь час по телевізору науково-фантастичні фільми і де обов'язково буде лежати розгорнута науково-фантастична книжка.

 

"Але якщо потрібно працювати, "душевним" стає кабінет. Причому чоловік любить, щоб двері в кабінет залишалися відкритими", - каже Марина Володимирівна.

 

"Чому? Не знаю. Можливо, тому що йому подобається чути Софійку. Або щоб можна було подивитися, куди я пішла, наприклад", - додає вона.

 

За словами Марини Кінах, її чоловік – людина м'яка і по-справжньому добра. "Я знаю, що чужим і стороннім людям він здається занадто стриманим. Але це не так", - каже вона.

 

"Це людина, яка заради дітей, старих, благополуччя власної країни, як це не пафосно звучить, віддасть останнє", - продовжує Марина Володимирівна.

 

Коли вона сердиться, що вони вже багато років не відпочивають, що чоловік затримується допізна на роботі, Анатолій Кирилович відповідає: "Марина, ти хочеш жити в гарній демократичній країні?".

 

"Так, але чому це має відбуватися за рахунок моєї родини?", - запитує вона і чує у відповідь: "Ти не розумієш".

 

Марина Кінах стверджує, що їй у житті пощастило: "Це настільки обов'язкова, порядна, віддана своїй справі, родині, ідеалам, людина, що я не те що посваритися з ним "по-людськи", я навіть недоліки в ньому знайти не можу".

 

Дуже люблять Анатолія Кириловича і діти: "Наприклад, наш папа кличе Софійку, щоб допомогла йому приготувати обід. Вона біжить з усіх ніг, босоніж, по холодній підлозі. "Софійка, ти чому без капців?". "Папа, я так тебе люблю, так люблю, що від щастя про капці забула".

 

Найголовнішим святом у родині вважається не Новий рік і не Різдво, а 9 травня. "Це свято мого батька Володимира Максимовича, ветерана, який пройшов усю Велику Вітчизняну війну", - розповідає Марина.

 

"І є тільки наше з чоловіком свято – це день, коли ми вирішили бути разом", - додає вона. У цей день Анатолій Кінах дарує дружині 25 білих гвоздик.